Можливості кардіопротекторної терапії в лікуванні та профілактиці серцевої недостатності в післяінфарктному періоді

Анотація

Останнім часом накопичені численні і досить переконливі дані ефективності та безпеки гіполіпідемічних засобів, бета-адреноблокаторів, антитромбоцитарних і гіпотен-зивних препаратів у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) залежно від генезу останньої. Лікарю-практику пропонується використовувати одночасно кілька медикамен-тів різних класів для зниження серцево-судинної смертності, а також ризику повторного ін-фаркту міокарда та ішемічного інсульту. При ХСН метаболізм кардіоміоцитів може зміню-ватися залежно від стадії хвороби. Зміни, які виникають у постінфарктному періоді, мають компенсаторний характер, що сприяє частковому поліпшенню порушеного метаболізму, інші, навпаки, ще більше пригнічують процеси утворення енергії в міокарді.

У нашій статті ми обговоримо деякі можливості метаболічної терапії ХСН та перспективи в лікуванні й профілактиці за допомогою екстракту глоду, проаналізуємо особливості взаємо-дії деяких відомих кардіопротекторних препаратів з тривалою антитромбоцитарною тера-пією в післяінфарктному періоді. Призначення нового препарату додатково до лікування клопідогрелем, наприклад триметазидину, може негативно впливати на антитромбоцитар-ну активність клопідогрелю (дослідження TRACER, 2019). Як компроміс можливе викори-стання деяких кардіопротективних препаратів рослинного походження.

Препарати глоду, що містять вазо- та кардіоактивні речовини, мають значний потенціал у лікуванні серцево-судинних захворювань. Різноманітний механізм дії глоду справляє зна-чний вплив на різні ланки серцево-судинної системи.

Клінічні дослідження понад 4000 пацієнтів підтверджують, що стандартизовані екстракти глоду, ефективні як додаткова терапія при лікуванні ХСН I–III стадії за NYHA. Основні дворічні результати когортного дослідження WISO показали, що три кардинальні симптоми серцевої недостатності – втома (p = 0,036), стресове диспное (p = 0,020) та серцебиття (p = 0,048) – були значно менш помітні після лікування у групі глоду, ніж у порівняльній групі. Кокранів-ський аналіз (2009) досліджень, присвячених екстракту глоду, включав 14 досліджень, де глід застосовували переважно як доповнення до звичайного лікування. Толерантність до фізич-них навантажень упродовж лікування екстрактом глоду достовірно зростала. Так, виважена різниця середніх показників подвійного множення під час ВЕМ становила 122,76 Вт/хв. Тоді як кінцево-діастолічний тиск у правому шлуночку та показник споживання кисню міокардом зменшувалися при лікуванні глодом (виважена різниця середніх 19,22 мм рт. ст. за 1 хв). Зафіксовані побічні явища були нечасті, легкі та швидкоминучі.

Спеціальний екстракт глоду показаний для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ стадії за NYHA як альтернатива та доповнення до стандартних препаратів доказової ме-дицини. Сприятливий вплив на клінічні симптоми дав змогу пацієнтам у групі Кратаегуса зменшити вживання інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з 54 до 36 % (р = 0,004), серцевих глікозидів із 37 до 18 % (р = 0,001), діуретиків із 61 до 49 % (р = 0,061), бета-адреноблокаторів із 33 до 22 % (р = 0,052).

Водночас дослідження SPICE, HERB CHF вказують на більшу ефективність препаратів Кра-таегуса у лікуванні серцевої недостатності легкого і середнього ступеня тяжкості (I–II стадія за NYHA). Для тяжко хворого пацієнта можуть знадобитися вищі дози (1800 мг) для досяг-нення стійкого покращання результату. Аналіз даних, відомих на сьогодні, подає надію, але свідчить про необхідність більш цілеспрямованого підходу щодо дозування, відповідно до тяжкості захворювання.