Аналіз ризиків інсульту, розвитку кровотеч та смерті у пацієнтів похилого віку з фібриляцією передсердь неклапанного генезу, які отримували різні пероральні антикоагулянти за програмою Medicare CША

  • Т. І. Чабан Кафедра внутрішніх та професійних хвороб, ПВНЗ «Київський медичний університет», м. Київ, Україна
  • Г. Я. Солонинка Кафедра внутрішніх та професійних хвороб, ПВНЗ «Київський медичний університет», м. Київ, Україна
DOI: https://doi.org/10.30702/card:sp.2020.10.039/0415590
Ключові слова: фібриляція передсердь, нові пероральні антикоагулянти, апіксабан, дабігатран, ривароксабан, варфарин, порівняльна ефективність, порівняльна безпека

Анотація

Пероральні антикоагулянти, що не є антагоністами вітаміну К (НОАК), виступають переважно альтернативою варфарину у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь. У рандомізованих дослідженнях порівнювали НОАК із варфарином, однак у жодному дослідженні не порівнювали окремі НОАК між собою у контексті їхньої безпеки та ефективності.

Ми анонсуємо ретроспективне когортне дослідження великої групи пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь, яким було призначено варфарин (n = 183 318) або стандартну дозу дабігатрану (150 мг 2 рази на добу; n = 86 198), ривароксабану (20 мг 1 раз на добу; n = 106 389) або апіксабану (5 мг 2 рази на добу; n = 73 039) за програмою Medicare у період із жовтня 2010 р. по вересень 2015 р. Для оцінювання скоригованих відношень ризиків (ВР) та 95 % довірчих інтервалів (ДІ) для таких показників, як тромбоемболічний інсульт, внутрішньочерепна кровотеча, масивна позачерепна кровотеча та смерть з будь-якої причини з використанням методу пропорційної регресії Кокса, порівнюючи кожний НОАК із варфарином та з іншими НОАК.

Порівняно з варфарином кожний НОАК асоціювався зі зменшенням ризиків тромбоемболічного інсульту (зниження на 20–29 %; p = 0,002 (дабігатран), р < 0,001 (ривароксабан, апіксабан)), внутрішньочерепної кровотечі (зниження на 35–62 %; p < 0,001 (кожний з НОАК)) та смерті (зниження на 19–34 %; p < 0,001 (кожний з НОАК)). НОАК демонстрували подібні результати щодо тромбоемболічного інсульту, однак ривароксабан асоціювався з підвищеним ризиком внутрішньочерепної кровотечі (порівняно з дабігатраном: ВР = 1,71; 95 % ДІ, 1,35–2,17), масивної позачерепної кровотечі (порівняно з дабігатраном: ВР = 1,32; 95 % ДІ, 1,21–1,45; порівняно з апіксабаном: ВР = 2,70; 95 % ДІ, 2,38–3,05) та смерті (порівняно з дабігатраном: ВР = 1,12; 95 % ДІ, 1,01–1,24; порівняно з апіксабаном: ВР = 1,23; 95 % ДІ, 1,09–1,38). Дабігатран асоціювався зі зменшенням ризику внутрішньочерепної кровотечі (ВР = 0,70; 95 % ДІ, 0,53–0,94) та збільшенням ризику масивної позачерепної кровотечі (ВР = 2,04; 95 % ДІ, 1,78–2,32), порівняно з апіксабаном.

Таким чином, серед пацієнтів з подібними початковими характеристиками, які отримували лікування з приводу неклапанної фібриляції передсердь стандартними дозами НОАК або варфарином, дабігатран, ривароксабан та апіксабан характеризувалися більш сприятливим профілем переваг та шкоди порівняно з варфарином. Серед пацієнтів, які отримували НОАК, дабігатран та апіксабан асоціювалися з більш сприятливим профілем користі й шкоди порівняно з ривароксабаном.

Посилання

  1. Connolly SJ, Ezekowitz MD, Yusuf S, et al. Dabigatran versus warfarin in patients with atrial fibrillation. N Engl J Med. 2009;161:1139–1151.
  2. Patel MR, Mahaffey KW, Garg J, et al. Rivaroxaban versus warfarin in nonvalvular atrial fibrillation. N Engl J Med. 2011;365:883–891.
  3. Granger CB, Alexander JH, McMurray JJV, et al. Apixaban versus warfarin in patients with atrial fibrillation. N Engl J Med. 2011;365:981–992.
  4. Giugliano RP, Ruff CT, Braunwald E, et al. Edoxaban versus warfarin in patients with atrial fibrillation. N Engl J Med. 2013;369:2093–2104.
  5. Lip GY, Pan X, Kamble S, et al. Major bleeding risk among non-valvular atrial fibrillation patients initiated on apixaban, dabigatran, rivaroxaban or warfarin: a «real-world» observational study in the United States. Int J Clin Pract. 2016;70(9):752–763.
  6. Lip GYH, Keshishian A, Kamble S, et al. Real-world comparison of major bleeding risk among non-valvular atrial fibrillation patients initiated on apixaban, dabigatran, rivaroxaban, or warfarin. A propensity score matched analysis. Thromb Haemost. 2016;116(5):975–986.
  7. Noseworthy PA, Yao X, Abraham NS, Sangaralingham LR, McBane RD, Shah ND. Direct comparison of dabigatran, rivaroxaban, and apixaban for effectiveness and safety in nonvalvular atrial fibrillation. Chest. 2016;150(6):1302–1310.
  8. Deitelzweig S, Luo X, Gupta K, et al. Comparison of effectiveness and safety of treatment with apixaban vs other oral anticoagulants among elderly nonvalvular atrial fibrillation patients. Curr Med Res Opin. 2017;33:1745–1754.
  9. Adeboyeje G, Sylwestrzak G, Barron JJ, et al. Major bleeding risk during anticoagulation with warfarin, dabigatran, apixaban, or rivaroxaban in patient s with non-valvular atrial fibrillation. J Manag Care Spec Pharm. 2017;23:968–978.
  10. Hernandez I, Zhang Y, Saba S. Comparison of the effectiveness and safety of apixaban, dabigatran, rivaroxaban, and warfarin in newly diagnosed atrial fibrillation. Am J Cardiol. 2017;120:1813–1819.
  11. Abraham NS, Noseworthy PA, Yao X, Sangaralingham LR, Shah ND. Gastrointestinal safety of direct oral anticoagulants: a large population-based study. Gastroenterology. 2017;152:1014–1022.
  12. Ray WA. Evaluating medication effects outside of clinical trials: new-user designs. Am J Epidemiol. 2003;158:915–920.
  13. Lip GYH, Nieuwlaat R, Pisters R, Lane DA, Crijins JGM. Refining clinical risk stratification for predicting stroke and thromboembolism in atrial fibrillation using a novel risk factor-based approach: the Euro Heart Survey on Atrial Fibrillation. Chest. 2010;137:263–272.
  14. Pisters R, Lane DA, Nieuwlaat R, de Vos CB, Crijns HJ, Lip GY. A novel user-friendly score (HAS-BLED) to assess 1-year risk of major bleeding in patients with atrial fibrillation: the Euro Heart Survey. Chest. 2010;138(5):1093–1100.
  15. Stuart EA. Matching methods for causal inference: a review and a look forward. Stat Sci. 2010;25:1–21.
  16. Imbens GW. The role of the propensity score in estimating dose-response functions. Biometrika. 2000;87(3):706–710.
  17. Austin PC. Balance diagnostics for comparing the distribution of baseline covariates between treatment groups in propensity-score matched samples. Stat Med. 2009;28:3083–3107.
  18. Tirschwell DL, Longstreth WT. Validating administrative data in stroke research. Stroke. 2002;33(10):2465–2470.
  19. Roumie CL, Mitchel E, Gideon PS, Varas-Lorenzo C, Castellsague J, Griffin MR. Validation of ICD-9 codes with a high positive predictive value for incident stroke resulting in hospitalization using Medicaid health data. Pharmacoepidemiol Drug Saf. 2008;17(1):20–26.
  20. Kokotaila RA, Hill MD. Coding of stroke and stroke risk factors using International Classification of Diseases, revision 9 and 10. Stroke. 2005;36(8):1776–1781.
  21. Cunningham AW, Stein CM, Chung CP, Daugherty JR, Smalley WE, Ray WA. An automated database definition for serious bleeding due to oral anticoagulant use. Pharmacoepidemiol Drug Saf. 2011;20:560–566.
  22. Hill ME, Rosenwaike I. The Social Security Administration’s Death Master File: the completeness of death reporting at older ages. Soc Secur Bull. 2001-2002;64(1):45-51. Available from: http://www.socialsecurity.gov/policy/docs/ssb/v64n1/v64n1p45.pdf. Accessed June 14, 2018.
  23. Xie J, Liu C. Adjusted Kaplan-Meier estimator and log-rank test with inverse probability of treatment weighting for survival data. Stat Med. 2005;24:3089–3110.
  24. Dlott JS, George RA, Huang X, et al. National assessment of warfarin anticoagulation therapy for stroke prevention in atrial fibrillation. Circulation. 2014;129:1407–1414.
  25. Wan Y, Heneghan C, Perera R, et al. Anticoagulation control and prediction of adverse events in patients with atrial fibrillation: a systematic review. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2008;1:84–91.
  26. Bjorck F, Renlund J, Lip GYH, Wester P, Svensson PJ, Sjalander A. Outcomes in a warfarin-treated population with atrial fibrillation. JAMA Cardiol. 2016;1:172–180.
  27. US Food and Drug Administration. 2011 Meeting materials, Cardiovascular and Renal Drugs Advisory Committee. Available from: https://wayback.archive-it.org/7993/20170403223812/https://www.fda.gov/AdvisoryCommittees/CommitteesMeetingMaterials/Drugs/CardiovascularandRenalDrugsAdvisoryCommittee/ucm250287.htm. Accessed June 14, 2018.
  28. Go AS, Hylek EM, Phillips KA, et al. Prevalence of diagnosed atrial fibrillation in adults: national implications for rhythm management and stroke prevention: the AnTicoagulation and Risk factors In Atrial fibrillation (ATRIA) study. JAMA. 2001;285:2370–2375.
Опубліковано
2020-08-25
Як цитувати
Чабан, Т. І., & Солонинка, Г. Я. (2020). Аналіз ризиків інсульту, розвитку кровотеч та смерті у пацієнтів похилого віку з фібриляцією передсердь неклапанного генезу, які отримували різні пероральні антикоагулянти за програмою Medicare CША. Кардіологія: від науки до практики, (1 (39), 55-89. https://doi.org/10.30702/card:sp.2020.10.039/0415590
Номер
Кардіологія: від науки до практики № 1 (39), 2020
Розділ
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ